27 травня в агентстві “Укрінформ” презентували дослідження “Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта”, підготовлене науковцями Пенітенціарної академії України спільно з командою державного проєкту “Хочу к своим”.

Дослідження стало результатом річної роботи, під час якої науковці аналізували феномен колабораціонізму не лише з точки зору кримінального права, а й через призму психології, мотивації, соціального середовища та особистих установок людей, які пішли на співпрацю з державою-агресором.

Автори наголошують: за кожним вироком у справах про колабораційну діяльність стоїть складний комплекс причин - від впливу російської пропаганди та ідеологічної прихильності до рф до страху, прагматизму чи спроб адаптації до умов окупації.

У межах дослідження автори розглядали колаборантом громадянина України, який добровільно та свідомо співпрацює з окупаційною адміністрацією, підтримує російську агресію або поширює відповідну пропаганду та вчинив злочин , передбачений статтями 109-114 (2), 258-258-(5), 260, 263, 436-438 Кримінального кодексу України.

При цьому автори окремо підкреслюють: мотиви такої поведінки можуть бути різними - корисливими, ідеологічними, особистими чи прагматичними, однак усіх колаборантів об’єднує свідоме сприяння ворогу на шкоду власній державі.

 
Для проведення дослідження використовували:
- анкетування;
- психологічне тестування;
- інтерв’ювання засуджених;
- метод case-study;
- контент-аналіз відеоматеріалів;
- дані ДКВС та Офісу Генерального прокурора.

Також дослідники працювали безпосередньо в установах виконання покарань, де проводили глибинні інтерв’ю із засудженими за колабораційну діяльність.

Загалом було проаналізовано дані 100 засуджених - 50 чоловіків та 50 жінок віком від 18 до 70 років.
Одним із перших висновків дослідження стало те, що серед засуджених за колабораційну діяльність переважають чоловіки - 72 %. Частка жінок становить 28 %.

Як зазначають автори, це значною мірою пов’язано з тим, що чоловіки були більш представлені у сферах, які в умовах окупації першими потрапляли під контроль російських військ: транспорт, будівництво, виробництво, охорона та сфера безпеки.

Це лише перший матеріал із серії публікацій про результати дослідження. У наступних дописах окремо розповімо про:
- вікові особливості колаборантів;
- вплив освіти та інформаційного середовища;
- мотивацію співпраці з ворогом;
- психологічні механізми російської пропаганди;
- та про те, як держава може протидіяти таким явищам у майбутньому.

Якщо вам або вашим близьким відомі особи, які розповсюджують російську пропаганду або співпрацюють з ворогом - перейдіть за цим посиланням на сайт державного проєкту “Хочу к своим” та заповніть спеціальну форму. Гарантуємо анонімність та заздалегідь дякуємо за ваш внесок в наближення Перемоги.