Протягом останніх тижнів ми стисло знайомили  вас із ключовими результатами дослідження “Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта”, підготовленого науковцями Пенітенціарної академії України спільно з командою державного проєкту “Хочу к своим”

Сьогодні ж ми публікуємо повну версію дослідження.

Робота є однією з перших в Україні спроб всебічно дослідити феномен колабораціонізму не лише з юридичної, а й із кримінологічної та психологічної точок зору. Її метою було не виправдати злочини колаборантів, а зрозуміти, які чинники можуть впливати на ухвалення рішення про співпрацю з державою-агресором.

Результати дослідження дозволяють зробити кілька важливих висновків.

Насамперед вони спростовують поширене уявлення про існування “типового колаборанта”. Дослідники не виявили ознак виражених психічних розладів чи критичних особистісних деформацій. Більшість психологічних характеристик засуджених перебувають у межах середньостатистичної норми.

Водночас дослідження показало, що жодна окрема соціально-демографічна ознака не визначає готовність людини до співпраці з ворогом. Вік, освіта, сімейний стан чи стать самі по собі не пояснюють колабораційну поведінку. Значно важливішими є система цінностей, рівень особистої відповідальності, здатність критично оцінювати інформацію та стійкість до зовнішнього впливу.

Окрему увагу автори приділили мотивації засуджених. Лише частина респондентів відкрито визнавала проросійські переконання. Найчисленнішу групу становили люди, які пояснювали свої дії страхом, життєвими труднощами, матеріальними проблемами або бажанням захистити близьких. Проте дослідження показало, що такі пояснення нерідко ставали способом перекласти відповідальність за власний вибір на зовнішні обставини.

Ще одним важливим висновком стало те, що підвищена схильність до авторитарного мислення, некритичного сприйняття інформації, нижчий рівень саморефлексії та лояльніше ставлення до російських наративів можуть робити людину більш вразливою до інформаційного впливу держави-агресора.

Водночас головна цінність цієї роботи полягає не лише в описі психологічних чи соціальних особливостей засуджених колаборантів. Насамперед вона допомагає зрозуміти механізми, які використовує ворог для залучення людей до співпраці, а також визначити фактори ризику, на які необхідно звертати увагу державі та суспільству. Саме таке розуміння є важливою передумовою для формування ефективної політики запобігання колабораціонізму, зміцнення суспільної стійкості та захисту інформаційного простору України.

Дякуємо всім, хто стежив за нашою серією дописів. Сподіваємося, вона допомогла краще зрозуміти складність явища колабораціонізму та причини, які можуть призводити до нього.

Повна версія дослідження за посиланням